- ошаленіти
- —————————————————————————————ошалені́тидієслово доконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
ошаленілий — дієприкметник рідко … Орфографічний словник української мови
ошаленілість — іменник жіночого роду рідко … Орфографічний словник української мови
ошаленілий — а, е, розм., рідко. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до ошаленіти. 2) у знач. прикм. Те саме, що ошалілий 2) … Український тлумачний словник
ошаленілість — лості, ж., розм., рідко. Стан за знач. ошаленілий 2) … Український тлумачний словник
ошаленіти — і/ю, і/єш, док., розм., рідко. Те саме, що ошаліти … Український тлумачний словник
несамовитий — I 1) (який перебуває у стані сильного душевного потрясіння, збудження, не здатний контролювати свої вчинки); шалений, ошалілий, ошаленілий (від збудження, роздратування, гніву тощо); скажений, оскаженілий, осатанілий (від роздратування, гніву… … Словник синонімів української мови
здуріти — (утратити здатність ясно сприймати, розсудливо міркувати, діяти тощо), одуріти, очманіти, очамріти, очмаріти, зачмеліти, ошаліти, очуміти, у[в]чадіти, ошаленіти, очуманіти, стуманіти Пор. божеволіти, збожеволіти … Словник синонімів української мови